17 сучасних українських художниць та художників визначають кордони «українського тіла»

7 – 28 лютого 2012 р. у Центрі візуальної культури НаУКМА буде проходити колективна виставка «Українське тіло». 18 сучасних українських художниць та художників визначають кордони «українського тіла», його обмеження, больові точки, способи сприйняття та інтерпретації.


ukrainske tilo

Центр візуальної культури НаУКМА
(вул. Сковороди, 2, перший поверх Староакадемічного корпусу)


Виставка «Українське тіло» – це погляд на український соціум як на матеріальне, культурне, інформаційне, ідеологічне, естетичне середовище існування тіла, осмислення тілесного досвіду проживання у ньому.

Наші тіла перебувають у певних соціальних і матеріальних обставинах та зумовлюються ними. Тілесні практики визначаються тим, що вважається прийнятним чи бажаним. Уявлення про красу та норму реалізується у ставленні до інших тіл, спрямовує зусилля щодо тіла власного. Через експертів та педагогів, сім’ю та рекламу, мораль та медицину, релігію та ринок ми отримуємо інструкції з використання тіла, послуговуємося критеріями оцінки його «ефективності», прораховуємо можливості та способи взаємодії з іншими тілами.

Складна павутина чинників тілесного досвіду та способи його символічного картографування потрапили у фокус мистецького аналізу. Ми пропонуємо тлумачити тіло, зокрема уявне, ідеальне, метафоричне одночасно як симптом свого середовища і як інструмент його пізнання. Учасниці та учасники виставки перетворюють простір галереї на лабораторію, де дослід проводиться над кожним з відвідувачів, випробовуючи та проявляючи їхні когнітивні механізми, зони чутливості та системи суджень.

У виставці взяли участь: Анатолій Бєлов, Артур Бєлозьоров, Євгенія Бєлорусець, Оксана Брюховецька, Олександр Володарський, Вова Воротньов, Нікіта Кадан, Володимир Кузнєцов, Саша Курмаз, Любов Малікова, Лада Наконечна, Макс Побережський, Микола Рідний, Володимир Сай, Олексій Салманов / Добриня Іванов, Євген Самборський


Куратори – Оксана Брюховецька, Сергій Климко, Леся Кульчинська


Час роботи виставки:
7 – 28 лютого 2012, понеділок – п’ятниця, 10:00 – 18:00


One Sixth of the Earth. Ecologies of Image

Exhibition at MUSAC Museo de Arte Contemporáneo de Castilla y León (28.01.2012 - 03.06.2012)

"One Sixth of the Earth (Ecologies of Image)" presents art from the last decade from countries that were part of the former Soviet Union and Eastern Bloc. The main focus of this exhibition is on moving image work, the medium of choice of many contemporary artists, with which it develops a broad ‘ecological’ frame to present and contextualise a wide range of work from very diverse and different countries and cultures.

Artists: Dan Acostioaei (Romania), Victor Alimpiev (Russia), Matei Bejenaru (Romania), Yevgenia Belorusets (Ukranie), Irina Botea (Romania), Pavel Braila (Moldova), Mircea Cantor (Romania), Community Art/ Aleksandar Battista Ilic, Ivana Keser, Tomislav Gotovac (Croatia), Stefan Constantinescu (Romania), Factory of Found Clothes (Russsia), Dimitry Gutov (Russia), Flaka Haliti (Kosovo), IRWIN (Slovenia), Gulnara Kasmalieva y Muratbek Djumaliev (Kyrgyzstan), Zbigniew Libera (Poland), Little Warsaw (Hungary), David Maljkovic (Croatia), Almagul Menlibayeva (Kazajistan), Anna Molska (Poland), Deimantas Narkevičius (Lithuania), Mircea Nicolae (Romania), Kristina Norman (Estonia), Adrian Paci (Albania), Alexander Ponomarev (Ukranie), Ghenadie Popescu (Moldova), Tobias Putrih (Slovenia), Anri Sala (Albania), Lukasz Skapski (Poland), Société Réaliste (France / Hungary), Milica Tomic (Serbia), Mona Vatamanu & Florin Tudor (Romania), Andrej Zdravic (Slovenia), Driant Zeneli (Albania), Artur Zmijewski (Poland).

 

In detail: One Sixth of the Earth

Welcome to the LABOUR SHOW!

Once upon a time, we worshipped at Labour's feet. In the 20th century, she led the pantheon of artistic representation time and time again. Resplendent with the saintly soul of the underdog, images of her workers were splashed all over the newspapers, they surfaced in the most optimistic news items, they bled through the sides of buildings, like austere ornaments. 

But today, Labour – or should we say, real work –floats in front of us like an outcast from the heavens. We've hardly noticed that our battle with Labour’s faces has ended with a rout of her final images, that we’ve shoved them somewhere off stage, behind the scenes of the capitalist production line.